International Software Testing Qualifications Board (ISTQB) – це свого роду “міжнародні правила гри” для тестувальників. Безперечно, наявність сертифікації ISTQB відкриває безліч можливостей для QA Engineers. Багато наших колег вже успішно здобули цей досвід – і зараз готові розповісти, що стало запорукою їхнього успіху. Своїми історіями поділилися QA Engineers: Тетяна Марутяк, Діана Гопайнич та Орест Пінак.
Навіщо взагалі існує ця сертифікація? Мета ISTQB – надати єдину систему знань для тестувальників по всьому світу. Сертифікація структурує теоретичні знання та дозволяє перевірити, наскільки ваші підходи відповідають сучасним стандартам.
Можна сказати, що ISTQB – це не просто сертифікат, а професійний стандарт, що допомагає як окремим спеціалістам, так і компаніям підвищувати якість продукту та ефективність командної роботи.
Головна перевага ISTQB у тому, що між командами панує “єдина мова”. Тобто, тестувальники, розробники, менеджери використовують однакові терміни та підходи. Це попереджає хаос в роботі.
Крім того, сертифіковані фахівці мають вищий рівень довіри. Та й в цілому їхні можливості професійного росту прискорюються.
Звісно, сертифікація ISTQB – це бонус, а не must have. Її отримання потребує чимало зусиль, витримки та часу. Це має бути виважене рішення з ретельною підготовкою. На щастя, цілком реально підготуватися самотужки та за допомогою безплатних ресурсів.
Тетяна Марутяк: “Уся підготовка тривала приблизно місяць. Рекомендую звертати увагу на:
* чітке розуміння термінології ISTQB;
* зв’язок між теорією та практикою (не просто вивчати визначення, а розуміти, як вони застосовуються);
* роботу з тестами – це дуже допомагає адаптуватись до формату питань, що будуть безпосередньо під час складання сертифікації.
Також рекомендую ставити собі дедлайни, щоб підготовка до сертифікації не розтягувалася на довгий проміжок часу”.
Орест Пінак: “Склав іспит 4 травня 2024 року. Підготовка відбувалась самостійно, за допомогою різної літератури та відеоінструкцій.
Загалом планував готуватись поступово, без поспіху. Але оскільки я почав підготовку по матеріалах для версії 3.1, а час до її закінчення спливав, то в мене на націлену підготовку залишалось два тижні.
Мій підхід був таким: спочатку я вивчав теорію (Syllabus та книгу від його авторів “Foundations of Software Testing: ISTQB Certification”) – і після цього виконував перший тест. Пізніше на основі своїх помилок аналізував, що потрібно підучити – і працював над цими прогалинами.
Є багато сторонніх ресурсів, де можна схожі тести пройти для підготовки, але дуже часто там можуть бути неправильні відповіді чи неправдива інформація, що може збити з пантелику і зашкодити”.
Тетяна Марутяк: “Я більше хвилювалася не через сам іспит, а через технічні моменти (світло, інтернет). Тому: підключилася до альтернативного живлення на час складання сертифікації та перевірила стабільність інтернету заздалегідь. Це допомогло мені бути впевненою, що не буде проблем із технічними моментами”.
Діана Гопайнич: “Мені було дуже страшно. Пам’ятаю, як боялась зайвий раз поворухнутись, щоб не анулювали мою роботу. Мабуть, найкращий спосіб перебороти страх – переконати себе, що це не кінець світу, що після проваленого іспиту нічого страшного не станеться, і згодом я матиму можливість ще раз скласти іспит”.
Орест Пінак: “Хвилювання – це індивідуальна річ. В мене під час іспиту почався сильний шум за вікном, що дуже заваджало. Я запитав проктора, який контролював процес моєї здачі, чи можна встати й зачинити вікно. Проктор мені відповів, що можу, але в такому разі треба закінчити екзамен, що означає “не склав”. Але з’ясувалося, що він мене неправильно зрозумів, і я все-таки зміг це зробити. Втім, ситуація була досить стресова. Гадаю, щоб знизити хвилювання, варто одразу придбати другу спробу”.
Тетяна Марутяк: “На мою думку, ця сертифікація структурує знання. Тепер мені легше формулювати свої думки під час інтерв’ю та комунікації з командою. Після ISTQB Foundation Level планую здобувати складніші сертифікації, зокрема розглядаю ISTQB Advanced, особливо ті модулі, що дотичні до аналітики й процесів на проєкті”.
Діана Гопайнич: “Ключові переваги такі: нові знання, цінний досвід, ну і відповідна позначка у LinkedIn”.
Орест Пінак: “Ти краще розумієш всі процеси твоєї роботи, як діяти в різних ситуаціях. Стаєш впевненішим у своїх знаннях. Покращується розуміння базових речей тестування, з якими стикаєшся кожного дня”.
Текст: Орися Біленька
