Як футбол допомагає кодити — 3 історії від футболістів Abto Football Club

«Футбол для мене — це хобі, яке пішло з дитинства. Це гра, у яку можна грати практично будь-де: потрібні лише команда та м’яч. Тому ми з друзями часто проводили так час.

Професійні гуртки я не відвідував, однак грав у шкільній футбольній команді. А під час навчання в університеті долучався до самоорганізованих команд та виступав на аматорських турнірах.

Коли пішов працювати, зрозумів, що мені потрібен спорт. ІТ — це сидяча робота, тому, щоб залишатись здоровим, потрібно рухатись. Я люблю командні ігри, тому запропонував організувати футбольну команду у компанії. Саме так народився Abto Football Club.

Все почалось близько 8 років тому. У компанії шукали спільне заняття для тімбілдингу, яке могло б проводитись на регулярній основі. У результаті вирішили спробувати футбол.

Ми почали регулярно збиратись на тренування. Спочатку просто бігали для себе, однак згодом вирішили взяти участь в IT-League — змаганнях по футзалу серед ІТ-компаній Львова. Це стало для нас не лише серйозним стимулом, але і початком формування кістяка команди, який зберігся і досі.

Зараз у команді грають як працівники Abto Software, так і люди з інших компаній (в основному — наші колишні колеги). Жоден член команди не є професійним гравцем. Усі ми збираємось в першу чергу для власного задоволення та відпочинку. Тренує нас Віталій Танський, професійний футзаліст від ФК “Енергія”.

Наразі ми вже третій рік підряд граємо у вищій лізі. Цього літа зайняли 5 місце, минулого були на 4-му. Це не титульні місця, але вони дають певний показник стабільності.

Кожен турнір — це заохочувальний фактор, який додає мотивації. Це свого роду ін’єкція, яка дозволяє побачити інших людей та показати себе. Програєш — є стимул тренуватись більше. Виграєш — відчуваєш азарт перемоги.

Саме тому наша команда зараз активно тренується, щоб вже найближчим часом поборотися за призові місця 🙂

Наші тренування проходять два рази на тиждень. Ми приходимо на 8:30 та робимо розминку. Потім починаються вправи — з м’ячем та без м’яча. Ми відпрацьовуємо комбінації, виробляємо певну тактику на наступні поєдинки. А в кінці тренування відточуємо майстерність та випробовуємо тактику в матчі між собою.

Крім цього, дехто з наших футболістів тренується додатково: бігає, грає у футбол з друзями тощо.

Особисто мені футбол дає можливість скинути стрес та відволіктись від робочих задач. Це допомагає думати, адже поки тіло працює фізично, голова ментально відпочиває.

Крім цього, це позитивно впливає на робочу атмосферу. Якщо на проєкті працюють кілька людей, що разом грають у футбольній команді, їм легше порозумітись і в робочих питаннях. Командний дух як у футболі, так і на роботі є однаковим. Тому чим кращим є взаєморозуміння у команді, тим кращим буде результат на проєкті.

І попри те, що у нашій футбольній команді грають люди як з різних проєктів, так і з різних компаній, футбол допомагає досягнути хорошого взаєморозуміння. А це — основна запорука успішно виконаних завдань».

«Мені 42 роки, з яких понад 35 я граю у футбол. Хотів цього сам: бачив, як грали старші хлопці у дворі та захотів долучитись. Спочатку бігав з молодшими, далі підріс і долучився до старших. Трохи згодом батьки віддали мене у футбольний гурток, однак я займався там лише один рік, доки він не припинив існування з фінансових причин.  

В університеті моє захоплення продовжилось. В нашій групі були сильні гравці, з якими ми тісно здружилися та часто грали по 1-2 рази на день. Також ми брали участь в університетських і любительських турнірах, а згодом почали разом працювати та створювати нові команди. 

На попередній роботі у 2000 році ми організували компанійську команду та виграли перший чемпіонат серед ІТ-компаній. Пізніше спробували свої сили у напівпрофесійній обласній лізі. Було дуже важко, тому згодом ми запросили тренера Віталія Танського. Це суттєво допомогло. До речі, Віталій вже четвертий рік тренує команду Abto. 

Завдяки футболу (за часів університету та після нього) я зустрів чудових людей. З багатьма ми досі знаємося та товаришуємо. В часи університетського футболу я познайомився з двома гравцями, Володимиром Партином та Ярославом Ковалем, які стали мені добрими друзями. Тепер ми всі разом працюємо в Abto Software та досі граємо у футбол.

Крім цього, в Abto Football Club я зустрів нових чудових гравців: разом ми зробили ривок з другої IT-League в вищу та максимально займали там четверте місце. Зараз плануємо підкорювати нові вершини.

Це тісна частина мого життя. Це більше, ніж хобі — навіть можна сказати певна необхідність. У мене досить стресова робота, а футбол допомагає скинути негативну енергію.

Це не секрет, що в момент фізичного навантаження мозок перемикається та відволікається від поточних проблем. Відбувається певне перезавантаження, що дуже допомагає. Я можу порівняти ефект від футболу з певними релігійними зібраннями: люди гуртом створюють позитивну енергетику та разом переживають позитивні емоції. Футбольна команда для мене є схожою річчю. Можна перезавантажувати себе в спортзалі, можна бігати в лісі, але там немає відчуття командного духу та спілкування з людьми, які заряджають. А це для мене дуже важливо.

Футбол допомагає зберегти здоров’я. Якщо я не граю хоча б раз на тиждень, розумію, що почуваюся гірше. А кожен успіх (особистий та командний) навпаки дозволяє отримати багато задоволення та життєвої енергії. Крім цього, мене дуже тішить, що я у 42 роки можу позмагатись із 20-річними гравцями. Як то кажуть: “Є ще порох”… 🙂

Мій особистий рекорд — перемога в ранзі капітана у першій IT-League Львова у складі команди попередньої компанії. Також в ті роки я кілька разів перемагав у внутрішньому чемпіонаті та визнавався найкращим захисником.

Ще одним досягненням є декілька других-третіх місць на чемпіонаті з футзалу факультету прикладної математики університету ім. І. Франка. Їх я здобув і під час навчання, і в статусі випускника.

Щодо труднощів. Команда — це живий організм. Часом ми втрачаємо гравців, часом приходять нові. Тоді потрібен час, щоб зігратись та звикнути один до одного. Це досить нелегкий процес, який вимагає терпіння та взаємної поваги.

Також у футболі, як і в будь-якому спорті, гра — це насолода та позитив, доки немає травм. Інакше ти на деякий час вибуваєш і це неприємно. Тому потрібно бути обережним та, як каже наш тренер, грати “з головою”.

Крім цього, бувають дні, коли гра просто “не йде”. Тут головне якісно розібратись, що сталось і вчасно це виправити. Інакше можуть бути зайві сварки, а це погано впливає на командний дух.

Підсумовуючи, звичайно, певні нюанси є. Але я б сказав, що це швидше приємні клопоти, ніж негатив.

В цілому — позитивно. Те, що ми спілкуємось всередині команди, знаємо один одного, розуміємо сильні та слабкі сторони дуже допомагає у роботі.

Наприклад, особисто в мене є розуміння, чи цей гравець підійде в певну проєктну команду або чи можна покласти на нього більше відповідальності в певній ролі. Я вже приблизно знаю, як людина поводитиметься в кризовій справі: наскільки вона командний гравець та як викладається для успіху команди. Все це проявляється у футболі.

Коли є перетин менеджменту компанії з футболістами, в нас є дуже чітке бачення найкращих сторін наших гравців. Тому ми стараємося приймати такі рішення, щоб якнайкраще залучити ці сильні сторони у проєктах. Відповідно, в кінці отримуємо найкращий результат як для гравців, так і для замовника та компанії».

«Я ніколи не займався професійним футболом — грав лише на аматорському рівні. Ми збирались з друзями та грали для підтримання фізичної форми та відпочинку.

У команду Abto Software я потрапив влітку 2016 року. Я спочатку не знав про існування футбольного клубу, однак потрапив на проєкт, на якому познайомився з капітаном Володимиром Терлецьким. Я помітив, що до нього часто підходять люди та запитують про футбол. Я поцікавився, чи можна долучитись. Так я і потрапив у команду.

Футбол дає можливість відпочити від щоденних проблем та рутини. Коли накопичуються негативні емоції, є можливість їх скинути. Крім цього, це підтримання форми: ти тримаєш себе в тонусі та стараєшся вести здоровий спосіб життя — інакше буде важко бігати 🙂

Труднощі починаються тоді, коли команда не може виграти кілька матчів підряд. Тут важливо себе переламати та не зациклюватись, а продовжувати тренуватись на результат.

В нас були сезони, коли ми програвали по кілька ігор підряд. Звичайно, це деморалізує та може розчарувати. Особисто я в такі періоди приходив додому настільки засмученим, що не хотів ні з ким розмовляти. Але вже наступного дня сідав та аналізував, що можна було зробити по-іншому. Після того з’являлися сили виходити на гру та пробувати показати кращий результат.

Виходити на поле мене змушує бажання перемогти. Хочеться показати красиву гру, відчути її та отримати від неї задоволення. Хочеться перемогти суперника. Крім цього, емоційний запал від самого процесу гри змушує хотіти знову та знову виходити на поле. Це хороша рушійна сила, яка допомагає ефективно боротись зі складнощами.

Футбол навчив мене боротися з труднощами у роботі. Кожну гру потрібно доводити до кінця, старатись до останніх секунд, щоб отримати перемогу. В роботі також бувають такі ситуації. Але завдяки футболу виробляється звичка не здаватися, а це позитивно впливає на результат.

Футбол дисциплінує. Наприклад, завдяки тим же ранковим підйомам на тренування. Також, під час матчу ти мусиш втримувати концентрацію — не можна відволікатись на сторонні речі, адже ти можеш підвести команду. Ця навичка є також дуже корисною у роботі.

Якщо порівнювати футбол та роботу в ІТ, то і там, і там важливою є командна робота. Будь-який проєкт — це результат командної роботи, тому відповідальність за результат лежить на команді. Так само і в футболі: турнір виграє команда і від командних зусиль залежить перемога.

Щодо того, як Abto Football Club впливає на мою роботу у компанії — коли я лише починав працювати в Abto Software, я нікого не знав. І саме футбольна команда допомогла мені встановити контакт з багатьма людьми. Тому мені було легше в плані комунікації.

Також, якщо ви разом працюєте на одному проєкті та граєте в одній команді, ставлення одне до одного буде набагато дружнішим, адже вас пов’язує не лише робота, а й спільне хобі. Є більше спільних тем.

Я знайшов багатьох друзів серед команд, в яких грав. В нашій футбольній тусовці багатьох знаю, з кимось підтримую більш чи менш тісні контакти. Перед матчем можемо зустрітись та поговорити. Це велике футбольне ком’юніті, де кожен може поділитись досвідом. І це дуже круто.

Для гри у футбол потрібно мати старання і талант. Треба доводити собі на кожному тренуванні та матчі, що ти справді можеш. Треба не здаватись: бувають різні моменти невдач та падінь. Але завжди варто пам’ятати, що це ненадовго, тому не варто опускати руки. Має бути готовність як до хороших, так і до складних моментів та вміння давати з ними раду.

Варто працювати над технікою та витривалістю. Мати командний дух. Розуміти, що ти працюєш на команду та пам’ятати, що будь-якої перемоги ви досягаєте разом. Як то кажуть, емблема на грудях важливіша за прізвище на спині.

І наостанок: треба підтримувати свою фізичну форму та мати силу духу не здаватись. І тоді все буде добре».

Текст: Марина Романцова