Існує стереотип, що айтішники увесь час думають лише про код. Однак наші спеціалісти доводять протилежне: вони пишуть музику, організовують перегони, грають в театрі тощо. Сьогодні ми розпитали у них про хобі та те, як воно впливає на їхню роботу.

Євген Грень, Java Developer

Хобі: організатор автомобільних перегонів.

“Мені з дитинства подобались автомобілі. Дуже люблю швидкість, адреналін, момент змагання з іншими та запах паленої гуми 🙂 Коли отримав права та почав їздити, став знайомитись із людьми, які розділяли мої інтереси. Саме тоді вперше долучився до автомобільних перегонів.

Спочатку, щоб нікому не заважати, ми катались на закритих площадках. Згодом це стало цікавити все більше людей, тому ми задумались, як вивести наше хобі на новий рівень. Так дізнались про існування клубів. Я вирішив долучитись і вже у 2013 році організував свій перший офіційний заїзд.

Зараз я організатор автомобільних перегонів у ГО автомобільний клуб Мотор Груп. Зазвичай працюю над підготовкою до етапу: разом із колегою ми продумуємо трасу та комунікації, домовляємось з поліцією, пожежниками, швидкою, отримуємо необхідні дозволи. Безпосередньо на етапі я проводжу консультації та брифінг для людей, які допомагають або контролюють заїзд. Також займаюсь онлайном та рекламую події в соцмережах.

Сам у перегонах участі не беру. Однак двічі мав такий досвід. Але оскільки в нас є хлопці, які їздять вже багато років, на “подіум” або як в нас кажуть на “тумбочку” я не заїхав 🙂

Зараз я розробляю додаток, який має показувати результати заїздів у режимі реального часу. В Україні перегони відбуваються давно та у різних містах, але поки що немає таблиці, де можна було би переглянути свої результати онлайн. Я хочу це виправити.

Моє хобі дає мені можливість відчути, що таке справжня свобода. Також це дуже цікаво: людям — кататись, а нам — організовувати. Ми їздимо на перегони в інші міста, а люди з інших міст приїжджають до нас. І для мене це дуже цінно”.

Давид Коновал, UX/UI Designer

Хобі: композитор та DJ.

“Я пишу електронну музику — маю повноцінний власний проєкт. Займаюсь цим близько 6 років. Почав банально: слухав круті треки, мені сподобалось і я захотів зробити щось своє.

Пишу у жанрах Trance, Psy, Techno тощо. Музичної освіти не маю — всьому навчився в інтернеті завдяки туторіалам та відео.

Починав з міксів: брав мелодію та зводив її, додаючи нових звуків та ефектів. Виходила така трохи діджейська штука приблизно на годину. Згодом почав робити треки з власних мелодій.

Зараз я маю контракт з лейблом: моя музика продається у більшості популярних інтернет-магазинах. Також кожну другу суботу місяця ми ведемо радіошоу на ah.fm, де запрошуємо крутих гостей на Guest Mix.

Крім цього, 2 роки тому я почав виступати. Брав участь у різних івентах: у Львові на вечірках !FESTrepublic та у Німеччині на вечірці, яку організував мій друг.

Моє хобі має точки дотику до основної роботи. Займаючись музикою я треную в собі посидючість та терплячість, адже сам алгоритм роботи передбачає довготривале розв’язання певних задач. Наприклад знаходити потрібний звук — це досить кропіткий процес. Подібна річ є і в дизайні, коли ти можеш довго виконувати якусь дрібну задачу, щоб вона була максимально якісною.

В написанні музики найважливішою для мене є емоційна складова. Коли я пишу, в першу чергу намагаюся відтворити певну ідею. І дуже круто, коли це вдається технічно. Непередавані почуття, коли ти слухаєш і розумієш — так, це воно".

Оксана Кабин, HR manager

Хобі: акторка у любительському театрі.

“Моє хобі — театр. Я з дитинства хотіла бути акторкою і навіть планувала вступити у театральне, однак побоялась. Вступ в театральне вимагав вміння співати, танцювати та грати на музичних інструментах, а я в дитинстві не ходила на жоден із подібних гуртків. Тому в решті решт обрала психологію, до якої також тяжіла з дитинства, адже мріяла допомагати людям.

На 2 курсі одногрупник запросив мене грати у театрі. Усі актори були любителями, а режисер — професійний. Якось він нам сказав, що “любительський” — це від слова “любити”. Так і вийшло, що відтоді моя любов до театру триває вже 8 років.

У любительському театрі мені подобається, що я можу грати те, що близьке до душі та віддзеркалює мій характер. Можу принести п’єсу режисеру і сказати: “Давай це поставимо?”. Тому я навіть рада, що не стала професійною акторкою — адже будь-яка діяльність рано чи пізно може перетворитись на рутину.

Моє хобі допомагає мені у роботі. Театр розвиває презентаційні скіли, емпатію та емоційний інтелект. Робота над роллю передбачає не лише вивчення тексту і постановку рухів, а й розбір персонажа, продумування його біографії та аналізу вчинків. Особисто мені така практика допомогла навчитись знаходити підхід і краще розуміти емоції та мотиви людей.

Моє хобі дає мені змогу прожити величезну кількість життів, які я не змогла би прожити у реальності. Я можу стати будь-ким будь-коли. Також цінною для мене є можливість донести до людей близьку мені ідею.

У театрі є величезна емоційна включеність. Заряд емоцій, який ти отримуєш на сцені, можна поєднати із заняттями екстремальними видами спорту. Ти можеш виплеснути те, що накопичилось у житті та отримати шалену віддачу від глядачів. Тому театр — це те, від чого я, напевне, ніколи не зможу відмовитись остаточно”.

Ігор Гаврилов, QA Engineer

Хобі: пише електронну музику.

“Я зацікавився музикою ще під час навчання в університеті. Одногрупник розповів про FL Studio — програму, в якій можна зводити семпли та робити треки. А оскільки після пар я мав багато вільного часу, вирішив спробувати.

Програма виявилась досить складною для розуміння. Крім цього, я не маю музичної освіти та ніколи не вчився у музичній школі. Тому перші мої робити були не надто професійними 🙂 Але я писав, ділився з друзями, вони вказували на недоліки та допомагали порадами.

Через 2 роки я виклав кілька треків на музичному порталі. Там їх почув продюсер, зацікавився і запропонував допомогти з продажами. Я погодився. Так мої треки з’явились на різних площадках: Apple Music, Play Music, iTunes тощо.

Зараз я маю свій канал на YouTube, де викладаю найкращі треки. Мій нік — GiSerg, що розшифровується, як Гаврилов Ігор Сергійович 🙂

У мене немає прив’язки до якогось конкретного музичного стилю. Починав з трансу, бо у 2011 році він був на хвилі популярності. Зараз більше шукаю звучання, яке подобається особисто мені без прив’язки до жанру.

В написанні музики мені подобається те, що я можу передати свій емоційний стан через мелодію. Є треки, в які я справді вкладаю певний зміст, тому цікаво, коли люди можуть його зрозуміти.

Музика допомагає скинути стрес після роботи. Процес написання розслабляє, адже коли ти сідаєш творити новий трек, ти забуваєш про проблеми. Ти повністю занурюєшся у процес створення і світ перестає для тебе існувати. І це дуже круто”.

 

Текст: Марина Романцова