Шлях стажиста: від співбесіди до позиції Junior — досвід Full Stack .Net Developer

Тарас Бать, .Net Developer

«Я вчуся на 4 курсі ЛНУ ім. І.Франка на факультеті прикладної математики та інформатики. Спеціальність — комп’ютерні науки. Мені завжди подобалась математика, тому я хотів вступити спеціальність, пов’язану з нею. Обрав програмування — це дуже цікава та динамічна сфера. Крім цього, Львів одне з найбільших міст в Україні за кількістю ІТ-спеціалістів, тому я розумів, що тут мені буде де рости.

Шукати роботу почав на 2 курсі за компанію з другом. Він вирішив розвиватись у Java, а я — у .Net.

Цю мову обрав з кількох причин. По-перше, мені був знайомий синтаксис, адже C# схожа на С++, яку ми вчили в університеті. По-друге, оскільки мова дотична до того, що ми вивчаємо, я вирішив, що так буде простіше поєднувати роботу із навчанням.

Все, що потрібне для старту я вивчив сам: дивився відео на YouTube, читав статті на METANIT.COM. На цьому сайті багато інформації по основах C# та ASP.NET MVC 5 — саме з цією технологією я працюю зараз.

У травні 2019 року другу написала рекрутерка Abto Software — шукали Trainee .Net Developer. Однак, оскільки його цікавили вакансії по Java, він передав інформацію мені. Я сам написав рекрутерці — розповів про себе та те, що встиг вивчити. Цього виявилось достатньо і мене запросили на співбесіду.

На першому етапі мені дали розв’язати кілька алгоритмічних задач — я з цим успішно впорався. Після цього мене запросили на другий етап — технічну співбесіду з двома тімлідами. Там ставили стандартні запитання по HTML, CSS, JavaScript, C#, ООП, Microsoft SQL Server. Цей етап я також вдало пройшов, тому вже за тиждень отримав офер.

Мій перший день у компанії був одним із найкращих у житті 🙂 Мене зустріла HR, провела екскурсію по офісу, розказала історію компанії. Після цього мене познайомили з командою.

Пам’ятаю, мене дуже вразило ставлення людей. Всі були дуже привітними та добрими. Наприклад, коли дізнавались, скільки мені років, казали, що я молодець, що пішов так рано працювати. Також пропонували звертатись, якщо потрібна буде допомога. Це дуже приємно.

Крім цього вразила відсутність субординації в компанії. Колись у мене був стереотип, що у всіх компаніях є команда, в якій головний тімлід, а над ним головний Project Manager. Думав, що всюди є строгий контроль — як старший сказав, так і треба робити.

У Abto Software не так: все вирішується у формі живого діалогу. Якщо, наприклад, потрібен вихідний, це можна обговорити з колегами та домовитись так, щоб було зручно всім.

Також керівництво не є недоступним та закритим у своєму кабінеті. Наприклад, у компанії є традиція — всі нові працівники знайомляться з СЕО Олександром Музичуком. Знайомство було дуже цікавим 🙂 Олександр влаштував невеличкий тімбілдінг, де запропонував розгадати задачку Ейнштейна. І саме ставлення Олександра до людей мені сподобалось, адже він дуже привітний зі всіма незалежно від посади.

Мій робочий день тривав повноцінних 8 годин, але складався з двох частин: перші 4 години я читав літературу та робив тестові завдання, а решту часу працював на комерційному проєкті.

Мені дуже допомагала моя команда. Проєкт, на якому я працював, був великим та складним з точки зору бізнес-логіки. Тому мені багато чого пояснювали. Якщо в мене виникали питання щодо коду, я звертався до ментора, а якщо щодо бізнес-логіки — до аналітика. Я розумів, що поки я стажист, маю можливість по-максимуму використати цей час, щоб у всьому розібратись.

Також протягом всього стажування зі мною регулярно проводили код рев’ю. Я не мав права одразу заливати свій код в основні гілки системи контролю версій — спочатку його перевіряв ментор. Тут головне слухати та аналізувати, чому ти допускаєшся помилок. Це допоможе набагато швидше покращувати навички.

Пам’ятаю, мій перший код рев’ю був із нашим Department manager та Architect Артемом Шинкаренком. Там були якісь зовсім незначні зауваження щодо оформлення 🙂 Було приємно. Така підтримка на старті дуже важлива, адже допомагає повірити в себе і мотивує розвиватись далі.

Я не можу сказати, що в мене були якісь особливі труднощі. Доводилось вчити багато нового, але для мене це стало можливістю кинути собі виклик.

Єдиною складністю, до якої неможливо було підготуватись заздалегідь, стала логіка проєкту. На початку я не зовсім розумів, як все працює. Тобто я вмів програмувати, але не знав, як зробити це так, щоб код максимально ефективно виконував поставлену задачу. На щастя, мені завжди допомагала моя команда, до якої я міг звернутися за порадою у будь-який момент.

Також на проєкті було багато кастомних рішень, написаних спеціалістами Abto Software. Це не стандартні бібліотеки, розбір яких можна нагуглити в інтернеті, тому над їхнім вивченням довелось посидіти.

Щодо work&life балансу, в мене ніколи не було такого, щоб я приходив після роботи додому та працював. Все, що мені потрібно було зробити та вивчити я встигав зробити в офісі. Тому вдома просто відпочивав.

У мого факультету немає заочної форми навчання, тому мені потрібно було суміщати роботу та університет. В цьому допомогли вільний графік у компанії та правильне планування часу.

Я приходив до офісу дуже рано — о 7:30 ранку. Так мав час попрацювати до 11:00, а тоді відлучитись на 2-3 години в університет. Я старався першим здати завдання, щоб якнайшвидше повернутись на роботу.

Звичайно, може бути проблема, коли в таких ситуаціях втрачається стан потоку. Тобто ти якийсь час працюєш, а тоді відволікаєшся, щоб поїхати на пари. Коли повертаєшся, знову доводиться налаштовуватись на робочий лад. Однак в мене такої проблеми не було.

Я старався планувати свій день і розраховувати, скільки часу мені знадобиться на виконання того чи іншого завдання. Зазвичай брав такий таск, який міг виконати до часу, коли мені потрібно було йти. Таким чином після повернення я починав робити вже інше завдання, а не те, з якого починав.

Особисто я не закінчував жодні курси. І навіть не можу сказати, що потрапити в ІТ мені допоміг університет, адже знань другокурсника було недостатньо, щоб почати працювати. Тому мій варіант — самоосвіта.

І університет, і стажування у компанії задають лише вектор для розвитку. А щоб отримати справді цінні знання, треба докласти власних зусиль. Десь прочитав таку фразу: “Всього, що справді треба знати, неможливо навчити — цього можна лише навчитися”. Вона тут прекрасно працює.

Також варто бути комунікабельним. Пам’ятаю, перший час я сидів в опен спейсі за два ряди від моєї команди, адже іншого вільного місця не було. Це було досить незручно, адже я не міг запитати поради безпосередньо у команди. Тому я просто звертався до людей, з якими сидів поруч — і вони мені завжди допомагали 🙂

Не потрібно боятись запитувати — поки ти стажист, є чудова можливість вчитись. Адже у подальшому кар’єрному шляху нерозуміння процесів матиме набагато неприємніші наслідки.

Зараз я вже понад рік працюю в Abto Software на позиції Junior Full Stack .Net Developer. Моє стажування завершилось 11 місяців тому.

У майбутньому я планую розвиватись у межах цієї компанії, адже мені тут дуже подобається. Хотів би перекваліфікуватись з ASP.NET MVC 5 на ASP.NET Core Developer та вивчити React або Angular, бо це одні з найактуальніших технологій.

Я дуже радий, що потрапив на роботу ще під час навчання. Університет дає мені теоретичні знання, а в компанії я одразу можу отримати практику. І мені це подобається».

Текст: Марина Романцова